Архів за листопада, 2009

kexec tool for kexec reboots – знадіб, який дозволяє завантажити ядро до оперативної пам’яті, і завантажити систему з цим ядром, використовуючи системний виклик kexec.

Встановлення

# apt-get install kexec-tools

І це все!! Більше ви ніколи не побачите ту занудну заставку з логотипом виробника BIOS вашої об’єднувальної плати перезавантажуючи систему Debian GNU/Linux.

tmpreaper — знадіб, який чистить теки із тимчасовими файлами, рекурсивно вилучаючи файли, які не використовувались на протязі певного часу. Ви можете налаштувати винятки, і tmpreaper не видалятиме symlink’и, socket’и, FIFO’и…

Опис до пакунки містить наступний текст:

WARNING: Please do not run `tmpreaper’ on `/’. There are no protections against this written into the program, as that would prevent it from functioning the way you’d expect it to in a `chroot(8)’ environment.

Після того, як встановите пакунок, вам потрібно буде вручну відредагувати конфігураційний файл /etc/tmpreaper.conf, і вилучити або закоментувати рядок SHOWWARNING=true, щоб насправді активувати tmpreaper. Також перегляньте й інші параметри.

Переклад. Джерело: tmpreaper: keep your temp files under control

Це порада, як дізнатись, котрий зі встановлених у системі пакунків займає найбільше дискового простору.

# dpkg-query –show –showformat=’${Package;-50}\t${Installed-Size}\n’ | sort -k 2 -n | grep -v deinstall | awk ‘{printf “%.3f MB \t %s\n”, $2/(1024), $1}’ | tail -n 10

Остання команда `tail -n 10`, який передається вивід попередньої, виводить 10 останніх пакунків. Можете при потребі змінити дане число.

Приклад отриманого виводу:

106.984 MB linux-image-2.6.28-11-generic
107.027 MB linux-image-2.6.28-13-generic
107.055 MB linux-image-2.6.28-14-generic
107.367 MB linux-image-2.6.28-15-generic
108.172 MB linux-image-2.6.31-14-generic
108.176 MB linux-image-2.6.31-15-generic
121.980 MB openoffice.org-core
122.363 MB valgrind
125.703 MB ia32-libs
247.348 MB ubuntu-docs

Джерело: How To Check Which Software Package Is Using More Space

timeout (є частиною пакунку SATAN) — чудовий знадіб для підправки сигналів процесам через певний, вказаний час час.

Їй, зазвичай, передається два параметри: перший — ліміт часу в секундах, а другий — програма, яка запускатиметься. Усі наступні аргументи передадуться програмі, яка запускатиметься.

Вона також приймає в якості параметру номер сигналу, який надсилатиметься процесу. За замовчуванням, це SIGKILL.

Дуже корисно у багатьох випадках, наприклад: трасування статистику процесу PID протягом наступних 300 секунд:

# timeout -2 300 strace -tt -c -p PID

Переконайтеся, що ваші діти не грають у Childsplay протягом усього дня (звісно, ви повинні переконатися, що вони не зможуть перезапустити її :):

# timeout 3600 childsplay

Ptunnel — знадіб, який дозволяє створити тунель зі з’єднанням TCP до віддаленої системи за допомогою echo запитів ICMP, та відповідей на них, більш відомих, як запити і відповіді ping.

На перший погляд його корисність дуже сумнівна, однак, таки є ситуація, коли він дійсно може стати в нагоді: ви під’єднуєтесь до чужої відкритої мережі Wi-Fi. Мережа видає вам адресу IP, тобто, впускає в середину, однак, не дозволяє надсилати пакети TCP та UDP на зовню, хоча, й має вихід до мережі Інтернет. Що ж робити? Та взагалі, нічого, окрім, як бігти до системного адміністратора. Однак, бувають випадки, коли цей самий адміністратор (ви ж не з таких, правда?) не блокує запити ICMP, направлені у мережу Інтернет. У такому випадку, за ptunnel можна доступитись до цієї самої мережі, використовуючи TCP.

Ось, що можна робити за допомогою ptunel:

Одна з речей, які зробили систему Debian на стільки популярною — її система керування пакунками, APT (Advanced Packaging Tool), яка дозволяє звантажувати віддалені пакунки, встановлювати, оновлювати їх і вирішувати їхні залежності. На жаль, це вимагає наявності мережного з’єднання — доки ви не починаєте використовувати apt-offline.

У системі Debian, коли вам потрібно встановити пакунок, ви, за звичай, використовуєте команду apt-get. У Debian кожен пакунок є досить автономним щільно пов’язаним з іншими пакунками. APT виконує дуже велику роботу по інтеграції вирішенні залежностей, і позбавляє користувача від багатьох по істинно пекельних проблем.

Ось де розпочинається проблема — якщо ваша машина має доступ до мережі Інтернет — усе чудово працює, адже APT може згенерувати зегенрувати перелік пакунків разом із їхніми залежностями, а тоді успішно їх звантажити і встановити.

Однак, коли мова заходить про звантаження пакунка в індивідуальному порядку на іншу машину, із врегулюванням усіх залежностей, можуть виникнути великі проблеми.

Ось яскравий життєвий приклад: У дома я маю комп’ютер під управлінням системи системи Debian. Там я не маю доступу до мережі Інтернет (або ж з’єдання дуже повільне/дорогий трафік). На роботі ж я (або мій друг) маю дуже швидкий доступ до інтернету, але змушений використовувати там, скажімо Windows.

Я б усе ще хотів мати можливість безболісно здійснювати update/upgrade на моїй машині Debian вдома, використовуючи усі можливості APT.

Автономний APT Package Manager — місце, де на практиці використовується apt-offline.

Читати повністю »